Все про охолоджувальну рідину (Антифриз)

Поряд з моторною оливою і паливом, антифриз є однією з найважливіших авторідин, що забезпечують роботу двигуна. Хороший антифриз підтримує температуру мотора, при якій всі процеси протікають в оптимальному режимі.

По суті, антифриз – це один з компонентів охолоджувальної рідини (ОР), яку заливають в систему охолодження.

Навіщо потрібна охолоджувальна рідина?

Перша функція зрозуміла без пояснень: охолоджувати працюючий двигун до прийнятної температури, при якій і моторна олива, і метал працюють в режимі найменшого зносу.

Друге завдання системи охолодження – допомога в прогріванні двигуна з моменту старту. Робота «на холодну» мотору на користь не йде, і охолоджувальна рідина, що циркулює в його сорочці, допомагає швидко і рівномірно прогріти всі частини двигуна до потрібної температури (приблизно 80-90°С). Для автоматичного регулювання слугує термостат: поки температура в системі охолодження не підніметься до потрібного рівня, антифриз охолоджуватися не буде.

В зимовий сезон надлишковим теплом від двигуна опалюється салон автомобіля: антифриз направляється в радіатор грубки і віддає тепло для обігріву пасажирів.

Вимоги до антифризу

Крім своїх «прямих обов'язків» антифриз виконує ще декілька функцій: захищає металеві деталі системи охолодження від корозії, а гумові – від деградації, зберігає полинність при низьких температурах, не піниться і не утворює накипу та осаду на металевих поверхнях. В результаті виходить часом суперечливий набір вимог: низька температура замерзання і висока – кипіння, інертність по відношенню до металу і пластику, плинність і мінімальне піноутворення, висока теплоємність, стійкість до впливу високих температур і низька ціна. Крім того, навіть замерзлий антифриз повинен мінімально збільшуватися в об'ємі, щоб не пошкодити систему охолодження.

З огляду на всі ці вимоги, розроблялися різні рецептури охолоджуювальних рідин, які на сьогоднішній день прийшли до певного єдиного стандарту. Якісні антифризи виконують всі покладені на них вимоги, які з кожним роком посилюються.

Склад і специфікація

Сучасні охолоджувальні рідини складаються на 90% з суміші рівних частин води і власне антифризу. Як правило, в якості активного компонента виступає етиленгліколь, а в найдорожчих – пропіленгліколь. Розробники прийшли до висновку, що саме пропорція 60:40 або 50:50 дає оптимальні показники за споживчими властивостями і ціною готового продукту. І 10% - це пакет присадок, які і визначають, наскільки якісною буде рідина у підсумку. У кожного виробника своя рецептура присадок, що забезпечують ті самі антикорозійні, протипінні, протинакипні, антікавітаційні та інші властивості.

Суміш етиленгліколю з водою має важливу властивість не замерзати відразу: при низьких температурах в рідині утворюються маленькі кристалики, яких у міру охолодження стає все більше, але при цьому суміш залишається напіврідкою. І тільки при охолодженні нижче 70°С відбувається повне замерзання суміші. Ця властивість дозволяє підібрати антифриз залежно від клімату, і система охолодження працюватиме в будь-яку погоду.

Специфікацію охолоджувальних рідин розробив концерн Volkswagen, і ця система найбільш повно характеризує їх якість і склад. При покупці можна орієнтуватися на ці позначення стандартів.

За складом антифризи діляться залежно від вхідних в них присадок.

• Традиційні (Traditional, Conventional, IAT) – застарілі рідини, виготовлені на основі неорганічних присадок: фосфатів, силікатів, нітратів, амінів, боратів, бензоатов та інших. Європейські виробники перестали випускати подібні засоби ще в 90-х роках, але і сьогодні на ринку можна зустріти численні «Тосоли», які відносяться саме до традиційних антифризів. Використовувати їх в сучасних автомобілях небажано: ніхто не може передбачити, як поведе себе застарілий антифриз при контакті з сучасними гумовими прокладками і ущільнювачами.

• Гібридні (HOAT, Hybrid Technology, NF) – антифризи, що прийшли на зміну традиційним. Виробники виявили, що додавання органічних присадок (карбоксилатов) до неорганічних значно покращує властивості готової охолоджувальної рідини.
• карбоксилатні (OAT, LLC, ELC або XLC, SNF, SF) – сучасні високоякісні охолоджувальні рідини, вироблені на основі тільки органічних присадок. Вони витримують тривалу експлуатацію, довго не втрачають первісні властивості, захищають металеві деталі від корозії, не утворюють накипу на поверхнях. На сьогоднішній день це оптимальне співвідношення ціни і якості.

• Лобридні (Lobrid, SOAT) – антифризи, в яких до основної маси карбоксилатних присадок додана невелика частина силікатних (не більше 10%). Крім того, етиленгліколь частково замінюється менш отруйним пропіленгліколем. Лобридні антифризи мають кращі охолоджуючі властивості, але при цьому менше служать і дорожчі, ніж карбоксилатні.

Специфікація Volkswagen.

• G11. Відповідає групі гібридних рідин на основі етиленгліколю. Містять і органічні, і неорганічні присадки без фосфатів, нітритів, боратів і амінів. Ресурс цих рідин становить 2-3 роки, підходять для автомобілів до 1996 року випуску.
• G12. У цю категорію входять карбоксилатні антифризи, вироблені на основі етиленгліколю без неорганічних присадок. Характерна властивість цих антифризів – здатність витрачати антикорозійні присадки тільки в місцях появи корозії, завдяки чому вироблення присадок сповільнюється і антифриз зберігає свої властивості до 5 років. Підходять для потужних двигунів, що сильно гріються. Використовується в автомобілях 1996-2001 років випуску.
• G12+. Наступне покоління карбоксилатних антифризів, що мають подовжений термін експлуатації (до 8 років) і більш високі екологічні характеристики. Для нових автомобілів, випущених після 2001 року.
• G12++ і G13. Сучасні лобридні антифризи на основі пропіленгліколю. Їх також називають спортивними, оскільки вперше вони використовувалися для охолодження двигунів гоночних болідів. Використовуються в автомобілях з потужним мотором, найбільш безпечні, служать до 10 років. Найдорожчі з усіх антифризів на ринку.

Крім основної специфікації, існують також допуски автоконцернів, на які орієнтуються покупці при виборі охолоджувальної рідини.

Рекомендації автовиробника, записані в сервісній книжці, даються з розрахунку потужності і робочої температури двигуна, складу штатного радіатора, ущільнювачів і патрубків, і інших характеристик автомобіля. Тому краще купувати саме ті антифризи, які рекомендовані заводом: вони мають оптимальні показники щільності, хімічного складу і т.д. Наприклад, антифризи групи G12 і G12+ агресивні до латуні, а значить, не можуть використовуватися в автомобілях, система охолодження яких містить латунні деталі. Той самий принцип стосується і гумових ущільнювачів.

Колір антифризу. Як змішувати?

Це, напевно, вічна тема для дискусій: чи можна синій антифриз змішувати з червоним і т.д. Відповісти на це питання досить просто: колір охолоджувальної рідини не означає зовсім нічого: це просто яскравий маркер, що дає можливість швидко виявити витік в системі охолодження. Різні виробники забарвлюють різні серії своєї продукції в різні кольори, але загального стандарту не існує: антифриз G12 може бути і зеленого, і червоного, і синього, і будь-якого іншого кольору.

Але у пораді не змішувати рідини різних кольорів присутня зерно істини: якщо мова йде про антифризи однієї марки, краще не змішувати рідини різних класів, а доливати той самий антифриз, який залитий в систему охолодження. А між рідинами від різних виробників можна отримати абсолютно непередбачувану хімічну реакцію, яка не порадує автовласника.

Втім, при незначному зниженні рівня антифризу долити його можна простою дистильованою водою: температура кипіння етиленгліколю набагато вища, і першою з системи випаровується саме вода. Але це стосуєтся саме незначного зниження рівня, а не до ситуації, коли система охолодження має протікання.

Ще колір антифризу може сказати про його якість: якщо барвника додано занадто багато, це може стати ознакою того, що виробник намагався приховати сторонні включення або осад.

Концентрат і готова рідина

Іноді в продажу можна побачити антифриз-концентрат, який потрібно розвести водою перед тим, як заливати в систему охолодження . У цьому випадку він маркується як Concentrated і на упаковці є інструкція по приготуванню розчину.

Для розведення концентрату найкраще використовувати дистильовану воду. Звичайна вода з-під крана містить таку кількість солей і домішок, що або насмерть засмітить тонкі канали радіатора охолодження й грубки, або достроково «виїсть» протинакипні присадки з охолоджувальної рідини, після чого, знову-таки, засмітить радіатор. З огляду на вартість нових запчастин, краще розщедритися на дистильовану воду.

Перевіряємо стан системи охолодження

Контролювати рівень охолоджувальної рідини потрібно регулярно: в нормальній системі вона буде постійно на одному рівні, вимагаючи доливання води не більше ніж раз на півроку. А проблеми проявляються різким зниженням рівня: тоді потрібно шукати місце витікання або оглядати двигун, чи не підтікає антифриз в циліндри.

Перший показник справності системи – рівень охолоджувальної рідини в розширювальному бачку не нижче мінімальної позначки.

Відкрутивши пробку бачка, можна перевірити стан антифризу: чи немає піни, стороннього запаху, слідів масла. Будь-які сторонні домішки – привід заїхати на діагностику, навіть якщо проблем, як таких, ще немає.

Чим небезпечний неякісний антифриз

Підробки автотоварів – бізнес суперприбутковий, і потрібно дуже уважно ставитися до покупки. Спритні продавці під виглядом антифризу можуть продати що завгодно: від підфарбованою води до метилового спирту і гліцерину з додаванням азотистих добрив (а що, теж нітрати ).

Автомеханіки стверджують, що погана охолоджувальна рідина стає безпосередньою причиною проблем в 11% всіх випадків звернення на СТО. І в 40% випадків – причиною непрямої, коли неякісний антифриз просто запускає ланцюжок поломок.

Найбільш фінансово тяжким наслідком буде корозія сорочки охолодження двигуна, як кислотна, так і кавітаційна. Через відсутність нормальних антикорозійних присадок антифриз буквально роз'їдає алюмінієві і сталеві деталі. Накип та інші опади накопичуються в найтоншому місці – радіаторі охолодження, поступово приводячи його в непридатність.

Кавітаційна корозія циліндра

Наступним чутливим елементом є термостат: від скупчення відкладень його «клинить» в одному положенні, в результаті чого потік охолоджувальної рідини не регулюється залежно від температури. Наслідки – перегрів або недогрів двигуна, і ще невідомо, що обійдеться дорожче.

І, звичайно, не потрібно забувати про прокладки реакція яких з компонентами фальшивого антифризу може стати непередбачуваною.

Іншими словами, якісна охолоджувальна рідина допоможе заощадити час, гроші і нерви, хоч і обійдеться дорожче, ніж фальсифікат з ринку.

Про те, як вибрати антифриз і які бренди заслуговують довіри, читайте наш "Гід покупця".